Пластмаси

Зубопротезні пластмаси формують під тиском та впливом високої температури, а потім вони здатні зберігати надану форму протягом тривалого часу. Пластмаси утворюються в результаті хімічних реакцій визначеного типу: полімеризації і поліконденсації. Для ортопедичних конструкцій використовують пластмаси, макромолекули полімерів яких виникають шляхом співполімеризації декількох мономерів. Такі співполімери мають покращені фізико-механічні якості:

• ударну в’язкість;
• міцність на вигин;
• твердість поверхні;
• стійкість до стирання.

Такі характеристики дозволяють виготовити протези, що будуть міцними, та водночас еластичними. Стоматологічні конструкції повинні витримувати жувальні навантаження, мати невелику вагу та достатню термічну провідність.
Яким важливим умовам мають відповідати зуботехнічні пластмаси:

• давати міцне з'єднання з порцеляною, металами, та з другими видами пластмас;
• легко піддаватись формуванню, та довго зберігати задану форму;
• не змінювати свою геометрію у ротовій порожнині;
• бути простими у догляді;
• мати нейтральний смак та запах.

Матеріал для виготовлення протезів повинен бути інертним до слини, їжі та напоїв, а також біологічно сумісним з тканинами та слизовими оболонками ротової порожнини. Пластмаси мають зберігати первинний колір, на який не впливає світло, чи мікрофлора рота.